У Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка

У травні 1920 року об'єднані військові сили Армії УНР та Війська Польського завдали перший вирішальний удар Червоній армії під Києвом, а їх перемогу 9 травня увінчав військовий парад на київському Хрещатику

Про це повідомляє Посольство України у Польщі.

 
У Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка, командира 6-ї січової стрілецької дивізії Армії УНР, який у 1920 р. під Замостем стримав наступ більшовицької армії, що прямувала на Варшаву і далі на Захід завойовувати Європу.

"Сьогоднішня подія є символічною, оскільки у травні 1920 року об'єднані військові сили Армії УНР та Війська Польського завдали перший вирішальний удар Червоній армії під Києвом, а їх перемогу 9 травня увінчав військовий парад на київському Хрещатику" - йдеться у повідомленні.

Посольство подякувало "всім, хто долучився до реалізації цієї важливої ініціативи, а особливо Президенту м.Гданськ пані Александрі Дулькевич, Голові міської ради - пані Агнєшці Овчарчак і депутатам ради та Консулу України в Гданську Леву Захарчишину".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.