Дев'яте травня: поліція відкрила 13 кримінальних справ

В Україні відбувся 721 захід з нагоди відзначення 76-ї річниці перемоги над нацизмом, у яких взяли участь понад 54 тисячі осіб

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Національної поліції.

Зазначається, що загалом до поліції надійшло 61 повідомлення про можливі порушення, більшість з яких стосувалися використання забороненої символіки.

"У результаті перевірок за фактами учинених правопорушень складено 22 адміністративні протоколи "- йдеться у повідомленні.

 

Також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 13 кримінальних правопорушень. 

Зокрема, у Києві поліцейські склали адмінпротокол на 16-річного юнака, який використав нацистське вітання під час заходів.

У селі Роздол Михайлівської територіальної громади на Запоріжжі на території двох домоволодінь місцевих мешканців 1971 та 1942 року народження, виявлені прапори червоного кольору з зображенням п'тикутної зірки, серпа та молота.

У Запоріжжі на Алеї Бойової Слави виявили жінку 1954 року народження, яка в руках тримала фотографію з комуністичною символікою. Працівники поліції діалогу тривалий час пояснювали порушниці, що дане зображення є забороненим згідно з Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але жінка категорично відмовлялась залишити заборонене зображення. Його вилучили співробітники поліції. Відкрито кримінальне провадження.

Крім того, складені адміністративні протоколи відносно мешканця Запоріжжя, 1949 року народження та жителя Мелітополя, 1962 року народження, у яких вилучили георгіївські стрічки.

Правоохоронці у Дніпрі склали один адміністративний протокол щодо публічного використання георгіївської стрічки. Крім цього, в учасників заходів виявлено та вилучено ємності із рідиною, схожу на "зеленку", ножі, перцеві балончики.

У Очакові, що на Миколаївщині, під час урочистої ходи з покладанням квітів біля пам'ятника невідомому солдату в одного з учасників був виявлений червоний прапор із зображенням забороненої законом символіки. Вимогу поліцейських прибрати прапор громадянин проігнорував, через що між присутніми учасниками ходи та поліцейськими виникла сутичка. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.