Археологи розкопали у Львові старовинну криницю

На площі Коліївщини у Львові археологи знайшли та показали рештки криниці, яку спорудили тут містяни ще у 1844 році на місці розібраних житлових будинків

Про це повідомляє сайт Твоє місто.

Археологи кажуть, що старовинну криницю знайшли приблизно за метр від її сучасної імітації, яку звикли бачити на площі львів'яни та гості міста. І науковцям вже вдалось дослідити, що її фундамент доволі добре збережений на наш час. А також цікавим виявився факт, що форма чаші криниці має круглу форму.

 

За словами дослідників, криниця, яку звикли всі бачити посеред площі Коліївщини – це сучасна імітація знахідки, яку спорудили ще в радянські часи. Ймовірно, старовинну криницю будуть піднімати вище, аби тепер до неї був доступ як до пам'ятки площі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.