На Київщині віднайдено могилу козака Армії УНР

На кладовищі села Жорнівка Боярської територіальної громади виявлено могилу козака полку імені Івана Мазепи Армії УНР Павла Гапченка

Про це повідомив історик Андрій Ковальов.

Деякий час тому дослідник віднайшов в архіві анкету козака кінного полку імені Івана Мазепи 2-ої Волинської дивізії Армії УНР Павла Гапченка з Жорнівки на Київщині. Павло Гапченко зголосився до Армії УНР у 1919 року і боровся за незалежність України, аж до відходу українського війська на захід. У 1921 році був інтернований і потрапив до табору Каліш. Наприкінці 1922 року повернувся до рідної Жорнівки, зайнятої російсько-більшовицькими військами.
На диво, Гапченко не був знищений більшовиками. Працював лісником. Помер кінний мазепинець у рідному селі у 1965 році. У Жорнівці збереглася не лише могила, а й хата кінного мазепинця.
 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.