Передостанній на Полтавщині бюст Леніну демонтували і передали до музею тоталітарної доби

У селі Удовіченки Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували бюст Владіміру Ульянову (Лєніну) і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі

Про це повідомили регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар та   координатор проєкту "Декомунізація. Україна", голова громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"Володимир Ленін (Ульянов) був ідеологом і одним із організаторів окупації молодої Української держави — Української Народної Республіки. Агресором проти нашої держави тоді виступила більшовицька Росія, яку він очолював.

Зараз справу Леніна продовжує Путін: Росія, як і сто років тому, провадить війну проти України. ...

Це був передостанній пам'ятик Леніну на Полтавщині, останній знаходиться так само в межах Зіньківської територіальної громади на території санаторію "Сосновий бір" в селі Власівка. Голова УІНП Антон Дробович надіслав листа головлікарю закладу Миколі Безпалому щодо необхідності демонтажу", — розповів Олег Пустовгар.

 

Він висловив вдячність за належне виконання закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" очільнику Зіньківської громади Сергію Максименку та директору Путивльського державного історико-культурного заповідника Сергію Тупику, який подбав про виділення коштів на транспорт і пальне.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.