У Прип'яті відкривають виставку чорнобильської техніки

У Прип'яті до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня відкриють виставку техніки, яку залучали до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

На виставці просто неба будуть представлені 20 експонатів.

 

До ліквідації наслідків Чорнобильської аварії долучалось багато різної за призначенням та потужністю техніки. Проте сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці, адже всю заражену радіоактивним випромінюванням техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник, ідеться в повідомленні.

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження доклали багато зусиль, щоб втілити у життя цей проєкт. Спеціальну техніку доставили з майданчиків ЧАЕС, міст Прип'ять та Чорнобиль. Організатори провели дозиметричну перевірку експонатів, аби впевнитися, що рівні опромінення дозволяють проводити екскурсії.

Серед найцікавіших експонатів: установка місцевого провітрювання на базі БелАЗ 7548, яку використовували у дезактивації території зони відчуження; інженерна машина розгородження ІМР-2; розвідувальна хімічна машина "Кашалот"; автомобільна розливна станція АРС-14.

Такі станції допомагали проводити дезактивацію техніки, що прибувала до пунктів спеціальної обробки з Чорнобильської АЕС. Також вони обробляли місцевість, заражену радіонуклідами, та іншу техніку, що працювала в період ліквідації наслідків аварії та пізніше.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.