По всьому Києву відкрили виставки до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи

Із 21 квітня у столиці триватиме інформаційно-комунікаційна кампанія Департаменту суспільних комунікацій «35 років Чорнобильської катастрофи», яка присвячена ролі столиці у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У рамках кампанії на 10 локаціях столиці буде розміщено інформаційні куби з інформацією та архівними фотографіями боротьби з наслідками катастрофи, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Ці стенди – більше, ніж просто фотографії. Це нагадування про те, що аварія вплинула на життя тисяч людей і змінила світ назавжди. Столиця одна з перших відчула на собі наслідки аварії. Нині в місті живе понад 48 тисяч людей, яких так чи інакше торкнулася катастрофа.

Багатьох учасників ліквідації вже немає серед живих, багато мають проблеми зі здоров'ям. Ми маємо пам'ятати їхній подвиг та бути вдячними за те, що вони зробили для світу", – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Cтенди містять інформацію про заходи ліквідації наслідків аварії. У рятувальній операції брали участь не тільки рятувальники та військові, а й учені, що досліджували вплив радіації, лікарі, що рятували постраждалих, міська адміністрація, що вживала усіх можливих заходів захисту населення, та просто небайдужі громадяни.

Виставка ілюструє, наскільки сильно катастрофа вплинула на все життя киян: вода у Дніпрі та Десні на тривалий період стала непридатною для будь-якого використання, а вирощені в області продукти кілька років доводилося ретельно перевіряти на предмет радіаційного забруднення.

Фото для виставки надані Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г. С. Пшеничного.

Інтерактивна виставка проходитиме у всіх районах Києва. На кожній локації буде розміщено 5 інформаційних кубів. Перелік локацій: Голосіївський район – парк ім. М. Рильського; Дарницький район – парк "Позняки"; Деснянський район – вул. Маяковського, 29; Дніпровський район – парк "Перемоги" (вул. Жмаченка); Оболонський район – парк "Наталка"; Подільський район – площа Поштова; Святошинський район – парк "Совки"; Солом'янський район – парк "Відрадний" (вул. Героїв Севастополя, 35-37); Печерський та Шевченківський райони – вул. Хрещатик (біля будівлі КМДА та інший бік вулиці).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.