Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

Про це повідомив його директор, професор Гарвардського університету Сергій Плохій під час онлайн-форуму "Зона (не)відчуження", присвяченого темі перезавантаження пам'яті про Чорнобиль, передає кореспондент Укрінформу.

 

"28 квітня, зразу після Чорнобильської річниці, ми зробимо презентацію нашого нового модуля про Чорнобиль. Як усі наші модулі, він не міг би існувати без співпраці з колегами і партнерами в Україні.

Те, що ми намагаємося робити – це продовжувати роботу, яку почала компанія "Інтелектуальні системи – ГЕО", яка створила перший інтерактивний атлас Чорнобиля, зосередившись на забрудненні української території.

Ми намагаємося піти далі, базуючись на цьому атласі, і подивитися на вплив Чорнобиля на суспільні процеси, на економіку, на демографію, народжуваність, смертність, хвороби тощо", - сказав Плохій.

За його словами, Український науковий центр у своєму дослідженні про Чорнобиль запропонує "те, що вже робив з атласом Голодомору, з атласом сучасної України, війни, біженців".

"У нас є саме такий досвід цифрової гуманістики – те, що називається екологічна географія. Зокрема, ми будемо говорити про тему, яку в Україні не порушують з 1991 року, - про те, що помітну частину переселенців із зон відселення було переселено на забруднені території, де для них були побудовані будинки. Переселення було, умовно кажучи, з першої зони в четверту зону.

Ми хочемо подивитися, що там відбувається порівняно з тими, хто був переселений у чисті райони, наскільки Чорнобиль вплинув на демографічні процеси. Це питання, які ми перед собою ставимо, ми сподіваємося, що нам вдасться вивести Чорнобиль за межі тільки історизації", - зауважив Плохій.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.