В Амстердамі сьогодні слухання у справі про «скіфське золото»

В Апеляційному суді Амстердама сьогодні відбудуться слухання по суті у справі про приналежність колекції «скіфського золота».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, провадження було зупинене до вирішення питання про відвід судді.

 

28 жовтня 2020 року Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про "скіфське золото" щодо відведення судді через підтвердження зв'язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.

За інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС2", тобто фактично захищав інтереси Російської Федерації у справі на користь "Промнефтьстроя". А представництво інтересів "Промнефтьстроя" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Колекцію скіфського золота привезли у музей в Амстердамі на виставку "Крим: золото і таємниці Чорного моря" ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду.

"Скіфське золото", доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.