Радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України

Кабінет міністрів України вніс до державного реєстру нерухомих пам’яток України радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

"Команда МКІП ініціювала внесення "Дуги" до держреєстру задля подальшого її збереження. На жаль, з часом об'єкти, що знаходяться в Чорнобильській зоні поступово руйнуються. Якщо не вживати жодних заходів, зона з роками буде спустошуватися.

Цього не можна допустити, адже наша спадщина – не лише місцевість навколо електростанції. А й будівлі, що знаходяться на її території. Тож зараз ми працюємо над визначенням інших об'єктів, які повинні бути частиною списку нерухомих пам'яток", – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.

Він зазначив, що хоч сама "Дуга" і зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, об'єкт є однією з візитівок зони та її символом.

"Це рішення посилить шанси України на внесення Чорнобильської зони до ЮНЕСКО загалом", – додав міністр.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.