В Аккерманській фортеці бізнесмен облаштував каналізацію, яка може пошкодити пам'ятку

На території Цивільного двору Аккерманської фортеці, включеної півтора роки тому в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявлені факти порушення законодавства України про охорону об'єктів культурної спадщини.

Про це повідомив одеський історик-дослідник Андрій Красножон на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"У ході огляду території Аккерманської фортеці виявлено кричущі факти порушення закону України про охорону пам'яток, які підпадають під дію ч. 3 ст. 298 (умисне руйнування пам'ятки археології) Кримінального кодексу України", - зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, зокрема, виявлена самовільно облаштована каналізація, яка може загрожувати безпеці археологічного об'єкту.

"На території Цивільного двору від прибудованого до стіни другої половини 15 століття орендарем кіоску відведено самовільний стік каналізаційних вод у стічну яму, яка ним же й розкопана, без будь-яких, звичайно, погоджень (які в цьому випадку не були можливі навіть теоретично)", - уточнив учений.

Готую депутатський запит у відповідні органи, підсумував депутат Одеської облради Красножон.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.