УІНП презентував освітній проєкт «Діалоги про війну»

Український інститут національної пам’яті презентував свій новий освітній проєкт «Діалоги про війну»

Про це розповів під час онлайн-презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Я дякую всім, хто долучився до цього проєкту, в першу чергу Володимиру Жемчугову, який був його ініціатором. Для Українського інституту національної пам'яті дуже важливо створювати популяризаційні історичні, наукові продукти, які допомагають нам пам'ятати важливі речі про те, хто ми є, чому ми тут, на цій землі, чого ми прагнемо, які наші цінності... Ми старалися створити такий проєкт, знайти таку форму, завдяки якій можна розповісти про важливі речі, які варто знати зараз, щоб не бути ошуканими і не постраждати від сусідів. І чесно, але доступно розповісти правду", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Водночас він додав, що цей проєкт дає нагоду поміркувати про питання, які стосуються оцінки війни, зокрема, "чи нормально, що в ХХІ столітті хтось на когось нападає з якихось варварських мотивів".

"Я сподіваюся, цей проєкт відкриє діалог про війну, причини й наслідки, про мир, про гідність, про права людини і в шкільній аудиторії. Що наш проєкт допоможе вчителям, методистам, вихователям", - сказав Дробович.

Як зазначалося, робота над проєктом розпочалася понад рік тому з ініціативи Героя України, співробітника ДП "Захист інформаційного простору" при Міністерстві культури та інформаційної політики Володимира Жемчугова, який після звільнення з полону проводить активну просвітницьку, національно-патріотичну роботу серед української молоді, – саме він запропонував розробити відеопроєкт для освітян і учнів, який би розкривав сутність війни, зокрема особливості ведення сучасної російсько-української війни.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.