МОН змусило видавництво повернути Крим Україні у підручнику історії

Міністерство освіти і науки та Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" змусили видавництво "Грамота" переробити умовну позначку України без Криму у підручниках історії для 9-10 класів.

Про це пише Суспільне, яке отримало відповідь на запит від МОН.

 

Міністерство назвало помилку "прикрою".

"Щодо невідповідного зображення мапи України у позначках інформуємо, що ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" вжито відповідних заходів реагування. На вимогу Інституту видавництво "Грамота" переробило згадану умовну позначку й підготувало заміну електронних варіантів підручників для розміщення в електронній бібліотеці Інституту", — розповіли у МОН.

Видавництво "Грамота" підготувало також відповідну правку для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень для вклейки будуть надруковані відповідно до накладів підручників 9 і 10 класів і розіслані до департаментів (управлінь) освіти та науки обласних, Київської міської державної адміністрацій для вклейки/заклеювання на відповідних сторінках в обох підручниках у закладах освіти.

"Наші установи завжди відкриті для обговорення й спілкування щодо підготовки навчальної літератури із суспільством, громадськими організаціями, державними установами й готові вчасно інформувати їх щодо подій в освітянському просторі України", — запевнили у МОН.

Нагадаємо, йдеться про підручник "Історія України. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту)" 2018 року  авторства О.Струкевича та підручник для 9 класу того ж автора, виданий у 2017 році. Відсутність Криму на картах помітили лише у 2021 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.