У Києві зруйнували старовинний будинок

Прибутковий будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри в Києві, збудований накрикінці ХІХ століття, був демонтований 10-11 квітня

Про це повідомляє Хмарочос.

 
Фото: Вікіпедія

На місці двоповерхового будинку девелоперська компанія Zim Group планує звести 26-поверховий апарт-готель Times на 352 номери.

Коли стало відомо про початок демонтажу, на місце приїхали активісти, які намагалися йому завадити. Як повідомляє ГО "Мапа реновації", руйнування кілька разів призупиняли, коли за викликом з'являлася поліція, але потім продовжували. 

За зверненням громадської організації "Мапа реновації" Шевченківська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом демонтажу будинку Уткіна. Руйнування будівлі розглядають як самоправство – стаття 356 Кримінального кодексу.

У пресслужбі компанії "Приват", яка є власником будівлі та орендарем ділянки, заявили: "Про будь-яку історичну цінність будівлі ТОВ "Приват", як її власнику, не відомо. Будівля не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згадувана у ЗМІ назва "будинок Уткіна" не має під собою жодного документального підґрунтя".

Міністр культури Олександр Ткаченко стверджує, що Мінкульт не давав жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі й уже здійснює перевірку. Він також закликав правоохоронні органи провести ретельне розслідування, хто дав дозвіл на знищення історичної будівлі.

"Знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві – варварство. Тим більше, що ця будівля, відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста, входить в історичний ареал забудови міста", – заявив Ткаченко у своєму телеграм-каналі.

 

Руїни будинку Уткіна. Фото: Семен Широчин

Прибутковий будинок купця Івана Уткіна було збудовано орієнтовно між 1890 та 1905 роками. За оцінкою краєзнавця Антона Короба, будівля перебувала в гарному стані, без ознак аварійності.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.