На Полтавщині розбили пам’ятний знак булгарському ханові

Пам’ятний знак на місці поховання хана Кубрата, який створив державу Велика Булгарія, пошкодили у селі Мала Перещепина Новосанжарської громади.

Про те, що невідомі розбили пам' ятний знак, дізналися 5 квітня. Заяву в поліцію написав староста Малоперещепинського округу, передає Новинарня з посиланням на "Суспільне".

 

Відновлювати пам'ятне місце планують силами громади, каже староста округу Іван Пасько.

За даними поліції Полтавської області, невідомі особи здійснили підкоп бетонної основи комплексу, в результаті чого пам'ятна стела впала.

Вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 298 Кримінального кодексу України — "Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини".
Санкція — щонайбільше позбавлення волі на строк до двох років.

Пам'ятний знак встановили 2001 року під час проведення першого Собору болгар на місці поховання Хана Кубрата. Згодом спорудили більший пам' ятник. Кубрат – булгарський хан, що створив державу Велика Булгарія, яка розташовувалась у степовій зоні сучасної України VII століття. Народився приблизно 600 року, а помер 668.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.