Поблизу Борисполя виявили ймовірне поховання жертв Голодомору

На приватній земельній ділянці робітники рили фундамент під будинок і виявили людські кістки. Власниця земельної ділянки повідомила поліцію

Про знахідку повідомляє інтернет-видання "Це Бориспіль".

 

Правоохоронці вилучили знайдене. Пізніше повідомили, що поховання старе і там мають працювати археологи, а не слідчо-оперативна група. Тоді й були викликані представники Бориспільського державного історичного музею, а також керівник ДПК "Штурм" Андрій Макаров.

Вдалося знайти і викопати шість кістяків людей. Це і дорослі люди, і люди похилого віку, і підлітки – 14-15 років. Поховані вони були як на цвинтарі, хоча на картах, що є в доступі, цвинтар знаходився за кілометр від місця знахідки.

"На мою думку, – прокоментувала директорка Бориспільського державного історичного музею Наталія Йова, – ці поховання можуть датуватися 1932-1933 роками, коли на Бориспільщині лютував Голодомор".

За документами це поховання ніде не відмічене, що характерно для цього періоду. По-друге, тіла поховані на відносно невеликій глибині. Більшість голі, босі і не в домовинах (лише один небіжчик був у труні). По-третє, сам факт знищення хрестів чи надгробків, якщо вони там були, вказує, що тодішня влада всіма способами намагалася приховати факт гибелі людей унаслідок Голодомору. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.