Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців

Розкопки найбільшого трипільського поселення між селами Тальянки і Леґедзине, що входять до Тальнівської громади Черкаської області, планують поновити цього року.

Про це повідомив Укрінформу директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

 

"Минулого року у зв'язку із COVID-19 ми вперше за майже 30 останніх років не копали Трипілля. Плануємо поновити розкопки цього року. Звісно, якщо не відбудеться якось неймовірного розвитку подій і дуже страшного локдауну, бо розкопки потребують грошей і людей", — розповів Чабанюк.

За його словами, у квітні планувалося провести реконструкцію Леґедзинського антибільшовицького повстання 1920 року, але її було скасовано через епідеміологічну ситуацію в країні.

Трипільське поселення між Тальянками і Леґедзиними, що на Черкащині, вважається найбільшим у світі. Його площа — 450 гектарів. Останні кілька років розкопки фінансував англійський лорд Бертран Кост. Експонати, знайдені на розкопках, демонструються в Леґедзинському музеї.

Окрім трипільського протоміста, тут знайдено залишки поселення часів черняхівської культури та скіфські кургани. На одному з них установили пам'ятник радянським прикордонникам Коломийського загону та їхнім собакам, які загинули в 1941 році.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.