На Львівщині знайшли бідон з документами ОУН

Житель Бродів знайшов бідон із документами та світлинами підпілля ОУН, який пролежав під землею понад 70 років. Знахідку планують передати на дослідження і реставрацію у Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор музею Руслан Забілий.

 

"Я цікавлюся питаннями пошукової діяльності, моніторю всі повідомлення щодо всіляких знахідок, спілкуюся з істориками. Один з моїх колег повідомив, що чоловік знайшов бідон з літературою та документами підпілля.

Вже цієї п'ятниці ми заберемо це все до нас в "Тюрму на Лонського" для подальшого дослідження. Ми їх реставруємо, вивчаємо, скануємо і потім надаємо в загальний доступ для всіх бажаючих: істориків, краєзнаців, журналістів, просто громадян", - розповів Забілий.

Знайдена документація датується 1940-50 роками минулого століття. Це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, світлини, щоденник та повстанський звіт. Останній має велику цінність для істориків.

За словами Забілого, знахідка має важливе значення для українського народу, серед тієї архівної повстанської збірки є документи звітного характеру, а це розкриває особливості діяльності підпільників на локальній території, є імена, прізвища людей, які брали безпосередню участь в ОУН чи УПА.

Вказано людей, які підтримували діяльність підпільників, тобто там є великий пласт інформації, який може розповісти багато про що і особливості визвольного руху саме у Бродівському районі, тобто на локальній території, що потім складається в загальнонаціональну картину.

Директор музею повідомив, що ще б кілька років і документи можна було втратити, адже бідон у кількох місцях проржавів і частина паперів намокла. Але фахівці сподіваються, що їх вдасться реставрувати.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.