На «Велику реставрацію» подають шість старовинних дерев'яних церков Закарпаття. ВІДЕО

На Закарпатті шість давніх дерев’яних церков у межах програми "Єврорегіон "Карпати-Україна" цьогоріч подають на реалізацію програми "Велика реставрація".

Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.

 
Свято-Параскевський храм (Олександрівка)

За його словами, йдеться про храми в Колодному, Олександрівці, Новоселиці, Середньому Водяному, Сокирниці та Діловому.

"Виклик, який стоїть перед нами, – це оптимізація витрат. Вартість реконструкції лише однієї церкви в Олександрівці, згідно з ПКД 2017 року, становить майже 4 мільйони гривень! При таких цінниках не вистачить ніяких коштів "Великої реставрації", - акцентував Петров.

Він додав, що на цьому етапі реставраційні роботи в Західному регіоні України виконує лише одне львівське підприємство, яке, фактично, є монополістом.

Відтак, на Закарпатті обговорюють ідею створення у краї реставраційного центру на базі Закарпатської академії мистецтв. Планується відкриття в Академії навчального підрозділу, який би готував реставраторів.

Петров зауважив, що уже у процесі навчання, в межах проходження практики, студенти зможуть виконувати роботи з реставрації церков.


Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики з березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

У межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.