6-річний хлопчик знайшов у своєму саду корал, якому 400 мільйонів років

Шестирічний хлопчик з Британії знайшов у своєму саду скам'янілість, якій сотні мільйонів років.

Він зробив це за допомогою дитячого археологічного набору, який отримав на Різдво, повідомляє ВВС. України.

 

Сіддак Сінгх Джамат, відомий як Сід, копав у саду черв'яків, коли натрапив на незвичайний камінь.

"Я просто копав черв'яків, шукав кераміку, цеглу і натрапив на камінь, що нагадував ріг. Я подумав, що це може бути зуб, кіготь або ріг. Виявилось, що це шматок корала, який називають роговим коралом. Я був дуже схвильований і зрадів такій знахідці", - розповів школяр.

Батько Сіда Віш Сінгх зміг ідентифікувати корал за допомогою групи у Facebook, що займається скам'янілостями. За його словами, позначки на знахідці свідчать, що це, найімовірніше, корал групи Rugosa, вік якого оцінюються від 251 до 488 мільйонів років.

Сінгх сказав, що здивувався, коли його син натрапив на камінь дивної форми. За його словами, Сід знайшов роговий корал і кілька маленьких камінчиків, а наступного дня побачив застиглий шматок піску.

"Там було безліч маленьких молюсків і морських раковин, а також те що, називають морськими ліліями, які схожі на мацаки кальмарів, тому це справді доісторична річ".

Віш Сінгх каже, що тоді частина Англія була розташована на Пангеї – гігантському суперконтиненті, що дав початок сучасним. Частина його була вкрита водою.

За словами родини, їхній район зазвичай не славиться своїми скам'янілості, але в саду багато натуральної глини, де і були знайдені скам'янілості.

"Кажуть, скам'янілості можна знайти де завгодно, якщо уважно придивитися, але знайти шматок такого корала - унікальна справа".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.