На Хмельниччині знайшли залишки декору зруйнованого костелу

У курортному містечку Сатанів на Хмельниччині під час будівельних робіт знайшли залишки декору зруйнованого костелу Пресвятої Трійці, що був побудований на межі XVI-XVII століть.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів журналіст, краєзнавець, дослідник історії Сатанова Дмитро Полюхович.

 

"Вперше інформацію про виявлення різьблених каменів опублікували у соціальних мережах. Їх знайшли під час впорядкування території довкола туристично-інформаційного центру.

Там стояв мур, який посунувся, обвалився і його вирішили по-новому перекласти. Тоді й помітили, що він був зведений із залишків костелу. Знайшли понад 10 фрагментів різних розмірів", - зазначив Полюхович.

За його словами, під час демонтажу муру виявили фрагменти пілястр і карнизів, різьблення яких характерне для межі XVII-XVIII століття. Краєзнавець додав, що елементи декору знайшли біля повороту до місцевого замку.

Полюхович пояснив, що костел Пресвятої Трійці спочатку був дерев'яним, а потім там звели будівлю оборонного типу у готичному стилі. Дата побудови мурованого костелу незрозуміла, адже документи втрачені через татарські набіги. Він акцентує, що швидше за все можна говорити про межу XVI-XVII століть.

У 1936 році костел закрили, а потім розібрали. Будівлю знищили, а на її місці була місцева автоколона, яка зараз перебуває у напівзакинутому стані.

Як зауважує Полюхович, на загадку про зруйнований костел залишився так званий "Петрів камінь", що був основою колони, на якій стояла барокова фігура Благовіщення, яку також знищили.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.