Археологи знайшли на пляжі в Іспанії сліди, яким 100 тисяч років

Влітку 2020 року археологи знайшли неподалік морського курорту Маталасканьяс на півдні Іспанії майже сотню слідів, які належали неандертальцям. Науковці встановили, що їм щонайменше 100 тисяч років, і серед них є відбитки ніг дітей.

Про аналіз знахідки пише Nature.

 

Сліди залишалися недоторканними на береговій лінії надсолоної та заболоченої місцевості. Вони мають округлу п'яту, видовжену геленкову частину та короткі пальці. Загалом ці відбитки — найдавніше свідчення існування неандертальців у Плейстоцені.

Довжина слідів ніг коливається від 14 до 29 сантиметрів, і ймовірний зріст прадавніх родичів людей, які могли їх залишити — від 104 до 188 см. Більшість з людей у групі, яка перебувала на узбережжі, були молоддю.

Вчені вважають, що сліди належать 7 дітям, 15 підліткам і 9 дорослим. Наймолодшому з неандертальців могло бути 6 років. Зазначається, що ця знахідка — безцінна, оскільки подібних місцин у світі дуже мало. Зокрема в Іспанії до цього був відомий лише один слід неандертальця, який погано зберігся.

Відбитки ніг вдалося побачити завдяки тому, що навесні та влітку 2020 року сильні шторми змили значну кількість піску, і оголили прадавні шари, на яких археологи впізнали сліди людських родичів. Також на цій місцині знайшли багато слідів птахів і ссавців, які досі досліджують.

Науковці вважають, що аналіз слідів свідчить про високу вірогідність приналежності до неандертальців, оскільки в час, коли залишили відбитки, цей вид людей був єдиним, присутнім на території Західної Європи.

Їхнє перебування на пляжі цілком обґрунтоване, оскільки неандертальці були мисливцями та збиральниками та, імовірно, шукали їжу в прибережній зоні — полювали на водоплавних птахів, рибалили та збирали молюсків.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.