Похід на схід: дослідники презентували інтерактивну мапу з осередками ОУН у 1940-х роках

Від Сяну до Дону — організатори проєкту показали, як поширювалася мережа ОУН на сході та півдні України у роки Другої світової війни

озроблена база даних руйнує стереотипи про діяльність визвольного руху під проводом Організації українських націоналістів виключно на території Західної України. ОУН своєю головною метою проголошувала об'єднання всіх українських земель у складі єдиної держави. Інтерактивна мапа демонструє, як ця мета втілювалася на початку 1940-х років. 

 

Робота над проєктом тривала кілька років, ключові етапи вдалося здійснити за підтримки Українського культурного фонду. Організаторами проєкту виступили Центр досліджень визвольного руху, видання Texty.org.ua та Олександр Оксимець.

"Результат нашої трирічної роботи себе виправдав — тепер кожен може побачити, що визвольний рух — це явище не тільки західноукраїнське, а всеукраїнське, оскільки не було жодного регіону України, не охопленого мережею революційної ОУН", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор "Інтерактивної мапи ОУН".

Щоб створити таку базу даних, дослідники опрацювали сотні архівні документів та джерел. До кожного обласного центру також створили коротку інформаційну довідку. Загалом над проєктом працювало понад двадцять фахівців, десять серед яких — історики. 

Інтерактивна мапа з оглядовою статтею опублікована на сайті Texty.org.ua.

"Однією з наших концептуальних засад є писати про український наратив та підтримувати антиколоніальний дискурс. ОУН боролася проти Російської імперії, і ми цю справу продовжуємо. Якби не було мережі цієї організації, навряд би існувала Україна", — коментує головний редактор Texty.org.ua Роман Кульчинський, пояснюючи, чому видання взялося за такий проєкт.

Автори проєкту зазначають, що робота далі триватиме: він буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації. Дослідників запрошують подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.