Довженко-Центр повернув в Україну німий фільм 1920-х

Довженко-Центр повернув в Україну ще один фільм ВУФКУ. Плівка з картиною «Кіра Кіраліна» (1927) прибула в фільмофонд Центру з Бундесархіву (Німеччина)

В 2020 році в межах співпраці з членами Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) науковцями Довженко-Центру в каталогах відразу двох фільмофондів — "Національного кіноархіву — Румунської синематеки" (Бухарест) та Федерального архіву Німеччини (Берлін) — було виявлено дивом збережені прокатні копії чорно-білої німої стрічки "Кіра Кіраліна" виробництва Всеукраїнського фото-кіноуправління (ВУФКУ).

 

На запити Довженко-Центру німецька сторона надала в Україну для сканування позитивну плівку з фільмом довжиною 1538 м. Зі свого боку румунська сторона погодилась відскакувати власну копію довжиною 1510 м самостійно та передати в Довженко-Центр сканокопії фільму. Після отримання відсканованих копій обох версій фільму фахівці Довженко-Центру зроблять порівняльний аналіз та, в разі потреби, реконструкцію фільму для отримання найбільш повної та близької до оригіналу копії "Кіри Кіраліни".

"Кіра Кіраліна" — забута класика українського кіно 1920-х виробництва Другої (Ялтинської) кінофабрики ВУФКУ. Це одна з перших українських радянських стрічок, присвячених сучасному рабству та жорстоким порядкам "капіталістичного світу". Літературною основою фільму став роман румунського письменника Панаїта Істраті. У 1927 році "Кіра" стала однією з тринадцяти картин ВУФКУ, які було закуплено для прокату країнами Західної Європи. Ймовірно, саме завдяки цим комерційним зв'язкам стрічка збереглася донині.

"Кіра Кіраліна" — є останньою і єдиною збереженою кінострічкою авангардного театрального режисера Боріса Ґлаґоліна, а також одна з небагатьох робіт в українському кіно художника Роберта Шарфенберґа, що працював з Бертольдом Брехтом. Головну роль у стрічці виконала акторка харківського Театру імені І.Франка (де зокрема працював й Ґлаґолін) Олена Валерська — ймовірно, це єдина її поява на кіноплівці, що збереглася до наших днів. В одній з ролей в картині також з'являється зірка кримськотатарського кіно 1920-х Хайрі Емір-заде, відомий за фільмом "Алім" (1926).

Знахідка "Кіри Кіраліни" продовжує роботу Довженко-Центру по поверненню на батьківщину української німої кінокласики й доповнює ряд повернених у минулі кілька років стрічки "Тарас Трясило" (1926) та "Людина та мавпа" (1928). Репрем'єра стрічки з сучасним саундтреком відбудеться у 2021 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.