АНОНС: Онлайн-зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам’яті організовує зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам'яті організовує зустріч "Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?" Подія відбуватиметься онлайн та транслюватиметься на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – об 11:00.

 

Модератор – Богдан Галайко, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП.

Вітальні слова:

  • Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Михайло Посітко, міський голова Кам'янця-Подільського.
  • Учасники:
    Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр", дослідник Української революції 1917-1921 рр.;
  • Павло Подобєд, голова Благодійного фонду "Героїка", співробітник Українського інституту національної пам'яті;
  • Дмитро Бабюк, член правління товариства "Просвіта", учасник проекту "Присяга 1919", автор книги "Кам'янець – Соборна столиця України 1917-1920 рр".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.