На Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців

21 березня на Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців розстріляними польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року

Про це повідомив директор у меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"За різними даними розстріляних було до 600 осіб, які віддано відстоювали незалежність України. Хлопців спочатку взяли в полон, катували, а потім із вказівки влади Другої Речі Посполитої їх розстріляли на Верецькому перевалі", – зазначено у повідомленні.

Загалом на сьогодні ексгумовано й перепоховано фахівцями КП ЛОР "Доля", на Верецькому перевалі 22 останки січовиків Карпатської України.

"Сьогодні маємо незалежну сильну державу, але як, і тоді, ворог знову наступає.
Ми, українці, споконвіку ніколи не ставали на коліна, виборювали свою самостійність, робимо все для гідної відсічі окупанту, в тому числі, відтворюючи нашу історію та вшановуючи наших героїв", – зазначив Святослав Шеремета.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.