У Чехії вийшла книга про історію України із архівів КҐБ

Працю історика Володимира В’ятровича «Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття», що базується на документах з архівів КҐБ, видали чеською мовою.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Книга чеською мовою вийшла друком у грудні 2020 року у видавництві "Academia" під назвою "Ukrajinské 20. století: Utajované dějiny". Переклад здійснений Рітою Кіндлеровою за спряння Українського інституту книги.  Книгу можна придбати у чеських книжкових крамницях. 

19 березня відбудеться онлайн обговорення книги за участі автора Володимира В'ятровича (Київ), професора Карлового університету Станіслава Туміса (Прага), модерує Радко Мокрик (Прага). 

У книзі висвітлено події української історії між 1918 та 1991 роком за допомогою 66 історій окремих людей.

"Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів", — говорить Володимир В'ятрович.

"Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття" в Україні сьогодні виходить у харківському видавництві "КСД" і стала бестселлером (загалом українці купили біля 70 тисяч примірників). За книгу автор отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик "Коментарі" назвав працю бестселером листопада 2011 року.

У 2012 році "Історія з грифом "Секретно"" увійшла до десятки найпопулярніших книжок у мережі книгарень "Є". У 2013 році книга стала переможцем у категорії науково-популярні видання номінації "Минувшина" Всеукраїнського рейтингу "Книжка року", а також отримала відзнаку Національної спілки письменників, у 2014 році отримала персональну відзнаку президента Форуму видавців Олександри Коваль. 


Володимир В'ятрович — історик, кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні архіви КҐБ та організував відкритий доступ до них. У 2010 —2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. У 2014 — 2019 роках голова Українського інституту національної пам'яті. Очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи (2008 — 2014). Керував науковим центром в Національному університеті "Києво–Могилянська академія" (2011 — 2015).  Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Зараз народний депутат України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.