«Меч вікінгів» і казан германського короля: у Львові показали «Скарби Галичини»

У холі сесійної зали Львівської обласної ради представили експозицію з фондів Історико-краєзнавчого музею «Скарби Галичини» - майже 200 артефактів часів енеолітичних поселень.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

 

"Експонати, які ми сьогодні маємо можливість оглядати, тут в стінах обласної ради, є унікальними свідченнями того, що Львівщина з давніх віків була центром розселення і активної діяльності різних народів.

Зверніть увагу на "меч вікінга", на найстаріший кам'яний "смайлик", казан германського короля, на римський посуд та ще майже 200 артефактів – це речі, які знайшли, тут на Західній Україні, у нас під ногами", - зазначила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

 

На виставці екпонуються найцікавіші артефакти пам'яток часів енеолітичних поселень на горах Жупан та Лисівка, в урочищі Лазки поблизу Винників або могильник римського часу в Карові та ще десятки інших.

Серед цих знахідок особливе місце посідає кам'яна плитка із зображенням солярного символу т. зв. "смайлик", яка стала справжнім символом міста Винники.

Загалом ці артефакти – предмети побуту, особисті речі, прикраси, монети, які використовували мешканці міста Львова у XIV – XVIIIст., - були знайдені під час археологічних досліджень у центральній частині міста.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, найвизначнішим серед представлених знахідок є славнозвісний "меч вікінгів", який був переданий музею навесні 2019 року.

"З ним пов'язана цікава детективна історія: чорні археологи зробили спробу незаконно вивезти пам'ятку закордон, але цьому вдалося запобігти", - сказав Тимець.

Тепер меч перебуває на зберіганні в Історико-краєзнавчому музеї.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.