В Києві відкрили інсталяцію “Погляд у минуле”

У столиці в Бабиному Яру відбулося відкриття інсталяції “Погляд у минуле”, приуроченої до 60-х роковин Куренівської трагедії.

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Київ вечірній".

 

Як зазначив міський голова Києва Віталій Кличко, Куренівська трагедія — одна зі сторінок історії України, про яку треба знати і пам'ятати, адже без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього.

"Ми пам'ятаємо про трагічні події нашої історії і вшановуємо пам'ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбальства і злочинів тоталітарного режиму.Тоді оголосили про загибель 145 людей. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не вдесятеро більше мешканців столиці", – наголосив Кличко.

Він зауважив, якими би болючими не були спогади, про них потрібно говорити і нагадувати, щоби такі трагедії не повторювалися.

"Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам'ятаємо… І про понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І про жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії. Кожна цеглина цієї символічної інсталяції нагадує про те, що потрібно визнавати помилки минулого. Робити з них висновки, бути відповідальними", – сказав Віталій Кличко.

Куренівська трагедія сталася 13 березня 1961 року. У Києві прорвало дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Потік багна і пульпи затопив житлові квартали Куренівки, трамвайне депо, стадіон "Спартак", низку підприємств і установ.

Інсталяція, встановлена до роковин Куренівської трагедії, розташована на місці прориву дамби. Саме там сформувалась величезна хвиля із мулу, що заживо поховала людей і залила будинки.

Участь у церемонії відкриття артоб'єкта також взяли перший президент України Леонід Кравчук, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова, заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв й автор інсталяції Олег Шовенко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.