АНОНС: У Києві презентують порядок денний з деколонізації України

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного

У четвер 11 березня о 13.00 в приміщенні Національного Музею Революції Гідності (Майдан Незалежності, 2,  Будинок профспілок, другий поверх) відбудеться  презентація "Порядок денний: деколонізація".

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного.

 

Спікери:

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека",

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС,

Семен Кабакаєв, голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні",

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ,

Сергій Мокренюк, голова ГО "Євромайдан-Крим", член Крайової ради українців Криму (КРУК) ,

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО "Український світ", засновниця Безкоштовних курсів української мови та освітньої ініціативи "Є-мова",

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".

Учасники презентації оприлюднять перелік ключових завдань деколонізаційного порядку денного для України й ініціюють напрацювання інструментів розв'язання цих завдань.

Орієнтовна тривалість заходу – півтори години.

Вхід – за журналістськими посвідченнями.

Контакт: 097-9873187

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.