У Софії Київській показали 3D-голограму обличчя Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» презентували призму з 3D-голограмою справжнього обличчя великого князя київського Ярослава Мудрого

Про це повідомляє "Голос України".

"Побачити, який насправді вигляд мав Ярослав Мудрий — не просто унікальна можливість. Це важлива подія з точки зору історичного контексту та порушення питання національної ідентичності. Йдеться не про радянський портрет, який порівнював київського князя з російськими царями, а про найбільш реальну відтворену модель обличчя, спроектовану на основі наукових фактів і досліджень", — зазначив під час презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Відтворено обличчя князя в результаті тривалих досліджень методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа та з використанням новітніх технологій. Автори еконструкції — криміналіст Андрій Переїденко та мистецтвознавець Юрій Шатайло.

"У нас були детальні обміри, зображення фотографічні, рентгеноскопічні Ярослава Мудрого, — каже генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. Вона додає, що "київські князі не носили довгих борід, що характерно було для зображення російських царів, а довгими були вуса.

А нашим князям вона, так би мовити, домальовувалась і домальовується й дотепер".

"Фігура князя вагома для розквіту і становлення Русі як сильної держави і її визнання на міжнародному рівні. Саме тому українці і світ повинні знати, який насправді вигляд мали наші герої. Символічно і те, що 3D-зображення покажуть у "Софії Київській", побудованої з ініціативи Ярослава Мудрого", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.

Неля Куковальська наголосила, що 3D-голограма обличчя Ярослава Мудрого є одним із перших кроків до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема на те, який вигляд мали у Середньовіччі наші пращури.

Унікальну конструкцію створили на замовлення у Данії, придбали її для заповідника фармацевтична компанія "Інтерхім" на чолі з генеральним директором Анатолієм Редером.

"Ми в "Інтрехім" тішимося, що змогли долучитися та подарувати заповіднику таку цікаву конструкцію, — каже Анатолій Редар. — Адже це відтинок української історії, надзвичайно важливий для усвідомлення тяглості нашої культури, розуміння власного коріння та свідомої самоідентифікації. Пишатись минулим, відстоювати теперішнє та бути впевненим у майбутньому — ось мета".

У Національному заповіднику ведуть активні пошуки мощей князя Ярослава та планують також відтворити зовнішність його дружини Інгігерди.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.