"Вихідний день 8 березня в Україні виглядає нелогічним" - Антон Дробович

Для Дробовича скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є «не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати»

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович в ефірі телеканалу "Україна24" сказав: "Позиція Інституту така: якщо це був день, зокрема, боротьби за трудові права жінок, то вихідний день у день перемоги трудових прав жінок виглядає дуже нелогічно".

 

Голова УІНП повідомив, що в Україні завершується робота над законопроєктом про свята і пам'ятні дати.

"Під час громадського обговорення всі зможуть взяти участь і розібратися: хочуть вони неробочий день чи не хочуть. Але українці люблять вихідні, тому, скоріше за все, будуть за вихідний", – сказав Дробович.

Водночас, за його словами, скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є "не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати".

"Питання, чи сповідувати традиції радянської людини – "весна, краса"?.. Ні, це не сприймає багато хто, до речі, не сприймають і люди старшого віку цю радянщину", – сказав голова УІНП.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день, повна назва якого Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року). В Україні 8 березня вихідний день.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.