У Вінниці музейники презентували відновлений стіл Петлюри

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років – оновлений стіл Симона Петлюри, що повернувся до міста після реставрації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Другого березня 1919 року Директорія покинула Вінницю, яка в часи Української революції недовгий час була столицею нашої країни. До цієї дати ми приурочили подію – презентацію стола Петлюри, артефакту, який зберігався у нашому музеї з 1965 року.

Уперше його презентували громадськості 2018 року на виставці з нагоди річниці Української революції. А потім він потрапив на реставрацію і після двох років оновлення повернувся до музею", – повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

Вона зазначила, що, за легендою, кабінетний різьблений стіл кінця ХІХ ст. вояки Симона Петлюри "експропріювали" з одного із заможних маєтків міста, і під час перебування уряду Директорії він стояв у канцелярії Головного Отамана.

Існує велика ймовірність, що саме за ним Петлюра та Маршалок Польщі Йозеф Пілсудський вели переговори про співпрацю військ двох держав у боротьбі з більшовиками.

Стіл Петлюри реставрували у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України (м. Київ). Фахівці центру відновили вишукану стільницю з масонськими зображеннями, тонке різьблення, втрачені деталі, повернули столу його колір тощо.

Раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років, якому повернули оригінальний вигляд, став частиною експозиції, у якій відтворено ймовірний вигляд робочого кабінету військового відомства Директорії.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.