Посольства в Австрії, Естонії та Литві провели марафон «Леся єднає світ!». ВІДЕО

Посольства України в Австрії, Естонії та Литві до 150-річчя від дня народження видатної української письменниці та поетеси Лесі Українки взяли участь у міжнародному дипломатично-науковому марафоні «Леся єднає світ!», до якого також долучилися науковці, студенти, працівники бібліотек та представники українських громад за кордоном.

Як передає Укрінформ, про це повідомили посольства країн.

 

Під час zoom-марафону Інна Савченко, голова Товариства української культури в Австрії ім. Лесі Українки "ТУКА", розповіла про австрійські сторінки життя видатної української поетеси та діяльність організації. Українська молодь Австрії виконала німецькою мовою вірш Лесі Українки "Contra spem spero!" (Без надії сподіваюсь!), а наймолодші українці заспівали фрагмент пісні на слова поетеси "Стояла я і слухала весну".

Учасників марафону привітав також генеральний секретар Paneuropabewegung Österreich Райнгард Клучек.

Від Естонії у заході взяла участь Голова Конгресу українців країни, віцеголова Світового конгресу українців Віра Коник.

Литву представила Голова Громади українців м. Вільнюс Наталія Шертвітєнє. Вона розповіла про сторінку життя поетеси, що пов'язує Лесю Українку з Литвою, та поінформувала про заходи, які проводяться українською громадою з метою вшанування пам'яті видатної доньки України на території Литовської Республіки.

Також у заході взяли участь Посол України в Австрії Олександр Щерба, Посол України в Естонії Мар'яна Беца та Посол України у Литовській Республіці Володимир Яценківський.

Захід було організоване Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин, Державним підприємством "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", за участі Посольства України в Грузії та Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.