Мер Черкас виступив проти повернення історичних назв вулицям

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко накладе вето на рішення міської ради щодо перейменування восьми вулиць.

Про це він заявив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає видання 18000.

 

Зокрема, Бондаренко заявив, що з розумінням ставиться до перейменування вулиць на честь Івана Мазепи та Василя Стуса. Натомість не розуміє, навіщо називати вулиці Сінна або Хмільник. Варто зазначити, що обидва перейменування – це повернення історичних назв вулицям.

– Я отримав тисячі дзвінків, десятки звернень. У нашому місті є багато видатних людей, я думаю, що в честь них можна було б назвати багато вулиць, – заявив мер міста.

Зокрема, він запропонував назвати вулицю на честь Олександри Шулежко, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду 102 дітей.

– Ні, наші патріоти вважають, що краще назвати на Хмільник або Сінну, тому що Шулежко врятувала, зокрема, 25 єврейських діток, – обурився Бондаренко.

Насамкінець він анонсував накладання вето на таке рішення депутатів.

– Скажу нашим шановним депутатам, що краще поробити ці вулиці, поасфальтувати їх, а потім перейменовувати, – резюмував міський голова.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.