У Помпеях знайшли ідеально збережену античну колісницю

Під час розкопок у давньоримському місті Помпеї археологи знайшли велику чотириколісну церемоніальну колісницю

Про це повідомляє BBC.

На думку вчених, колісницю із залізними, бронзовими та олов'яними деталями і прикрасами використовували під час свят і парадів. Вона збереглася "в ідеальному стані", йдеться в офіційній заяві.

Колісницю знайшли у дворівневому портику, з'єднаному зі стайнями біля багатої давньоримської вілли в районі Чівіте Джуліані на північ від стін стародавнього міста.

Директор парку Помпеї Массімо Осанна розповів, що колісниця призначалася для церемоній, а не для щоденного використання чи сільського господарства.

 

Він уточнив, що джерела згадують про використання колісниць жрицями і дамами, і припустив, що у ній наречені могли їхати до свого нового дому в рамках шлюбних обрядів.

"Це надзвичайно важливе відкриття для розширення наших знань про стародавній світ", - додав директор археологічного парку.

Помпеї "не перестають дивувати нас своїми знахідками і продовжать дивувати ще довгі роки, з огляду на, що 20 гектарів ще належить розкопати", сказав міністр культури Італії Даріо Франческіні.

Колісницю знайшли 7 січня, і відтоді археологи намагалися дістати її з землі. Крихкість матеріалів зробила їхнє завдання особливо складним.

Розкопки ведуть у співпраці з прокуратурою міста Торре-Аннунціата, передмістя Неаполя. Поліція охороняє зону розкопок від зловмисників, які усіма способами намагаються дістатися до античних артефактів - і навіть риють тунелі.

Помпеї були знищені в 79 році н.е. в результаті виверження вулкана Везувій. Поховане під лавою і попелом місто стало унікальним джерелом знань про мистецтво, культуру, соціальний устрій і побут давньоримської цивілізації.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.