УІНП представить новий законопроєкт про свята і дати

Проєкт Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні», над яким працював Український інститут національної пам’яті, вже у березні буде винесений на громадське обговорення.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович під час презентації звіту за 2020 рік, передає кореспондент Укрінформу.

"За звітний рік було розроблено або допрацьовано 11 нормативно-правових актів, з яких три – це законопроєкти і вісім проєктів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про проєкт Закону "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який після 8 березня передамо Міністерству культури та інформаційної політики для опрацювання і подальшого громадського обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що ще два законопроєкти, над якими працював УІНП, невдовзі будуть передані на розгляд Верховної Ради. Зокрема, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища" уже внесений у план роботи сесії і найближчим часом буде розглянутий у першому читанні.

"Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу", над яким ми працювали спільно з Міністерством ветеранів і Міністерством оборони, також на фінальній стадії. Очікується, що найближчим часом він буде внесений Президентом на розгляд Верховної Ради", - зазначив Дробович.

 
Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.