У Софії Київській вшанували пам’ять княгині Інгігерди - дружини Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулися заходи із вшанування пам'яті великої княгині київської Інгігерди-Ірини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми сподіваємося, що відсьогодні кожного року вшановуватимемо княгиню різноманітними заходами: релігійними і світськими, науковими і просвітницькими, культурними і мистецькими. Я сподіваюся, що в "Софії" ми створимо і відновимо дуже багато вічних традицій", - сказала кандидат історичних наук Олена Ясинецька.

Вона повідомила, що спільно з ПЦУ вони звернулися до Укрпошти з ідеєю створити марку на честь Інгігерди, і ця ідея була схвалена. Також створено ескіз пам'ятної монети на честь княгині.

Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що шлюб шведської принцеси Інгігерди і великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого чудово символізують відносини між Україною і Швецією.

 

"Інгігерда була донькою шведського короля, а Ярослав Мудрий - сином Володимира Великого. Ці два великих європейських правителі запровадили християнство на своїх землях. Це був рішучий крок, який перетворив Швецію і Україну на європейські держави, якими вони і залишаються дотепер. Дозвольте привернути увагу до трьох спільних досягнень Ярослава Мудрого і його шведської дружини Інгігерди, які на сьогодні демонструють три ключові аспекти, на яких побудовано міцне співробітництво між Швецією і Україною", - сказав Тиберг.

Він розповів, що Ярослав і Інгігерда започаткували будівництво храму і монастиря Софія Київська. По-друге, три з чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди стали королевами великих європейських держав, вони одружилися з королями Угорщини, Франції і Норвегії. І по-третє, подружжя надало притулок у Києві двом синам англійського короля.

У рамках вшанування пам'яті княгині київської Інгігерди-Ірини у Софійському соборі біля саркофага Ярослава Мудрого митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду. Далі у Будинку митрополита відбулася лекція "Правда і міфи про Інгігерду Шведську - велику княгиню Русі України".

Також у рамках лекції експонувалася виставка-презентація портретів князя Ярослава Мудрого та княгині Інгігерди-Ірини авторства відомого сучасного художника Артура Орльонова.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.