АНОНС: онлайн-лекція "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років", що є частиною лекційної програми "Гендерні виміри просторів модерності".

 

Епоха модерності позначена активним використанням плакату як засобу пропаганди певних ідей та цінностей, формування світогляду як інструменту мобілізації населення до певних дій. Особливо яскравих форм та великих масштабів це явище набуло в СРСР.

Українські радянські плакати 1945–1989 років дозволяють простежити особливості конструювання три-вимірного образу українського чоловіка, в тому числі і прикмет його національної ідентичності. Образи чоловіків-українців на плакатах окреслюються (за А. Каппелером) як "мазепинці", "малороси" і "хохли".

Перші постають у ролі ворогів СРСР, другі, найбільш численні, представляли взірцевих лояльних до влади українців, треті — безтурботних учасників художньої самодіяльності й окремих несвідомих громадян. Вишита сорочка стала основним маркером українськості.

Контексти та ролі, у яких зображені українські чоловіки, вибудовані на протиставленнях село — місто, лідерство — підпорядкування, минуле — майбутнє, де "слабший" персонаж одягнений саме у вишиванку, що задає певні рамки національної ідентичності.

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення, будь ласка, зареєструйтесь.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.