Суд щодо «Справи Василя Стуса» продовжиться 19 березня

Розгляд апеляцій історика і журналіста Вахтанга Кіпіані та видавництва «Віват» на рішення Дарницького райсуду столиці від 19 жовтня 2020 року, який заборонив поширювати книгу «Справа Василя Стуса», продовжиться 19 березня

Про це повідомив після перерви засідання 19 лютого суддя Київського апеляційного суду, передає кореспондент Укрінформу.

"Ми оголошуємо перерву, і наступне судове засідання, вже судові дебати, відбудеться 19 березня 2021 року об 11 годині", - сказав суддя.

Київський апеляційний суд на засіданні 19 лютого почав розгляд апеляційних скарг Кіпіані та видавництва "Віват". Суд заслухав доповідь прокурора, адвокатів Кіпіані, видавництва "Віват" та Медведчука.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.