У Львові відкрили виставку «Революція Гідності: спалахи пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в четвер у Будинку офіцерів відкрили виставку «Революція гідності: спалахи пам’яті»

Організатор виставки — Музей Гідності у Львові. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Львівської міськради.

"Ми зробили цю виставку для того, щоб показати, наскільки різноманітною була Революція Гідності. Там були різні люди: різного соціального статусу, різних політичних поглядів, з різними талантами. Тому наша виставка має різні відділи, які відображають різні моменти революції", — наголосила керівниця Музею Гідності Андріана Дигдалович.

 

На експозиції представили особисті речі учасників Революції Гідності. Зокрема, це прапори, одяг, каски, бронежилети, бити та "коктейлі Молотова". Також тут можна побачити унікальні фотографії, які було зроблено у вирі цих подій.

Також відвідувачам показали фотографії Максима Дондюка з особистої колекції Сергія Фоменка (лідера гурту "Мандри"), київських фотографів Юрія Чефонова та Володимира Кліщевського, російського фотографа Дмитрія Серебрякова та фото з колекції учасника Революції Гідності, львів'янина Олега Трайдакала.

До експозиції долучився також Львівський історичний музей, у фондах якого зберігаються автентичні речі, зібрані на Майдані. Також на виставці є книги з колекції Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, Будинку офіцерів та Музею Гідності. Тематика книжкової експозиції - Революція Гідності, окупація Криму та військовий конфлікт на сході України.

Виставка триватиме два місяці. За цей час відбуватимуться екскурсії для школярів (з дотриманням усіх карантинних вимог), покази документальних фільмів того періоду, а також дискусії, які допоможуть зберегти пам'ять про події Революції Гідності та подвиг українських патріотів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.