Відновлено могилу гетьманця Залозецького-Саса

У місті Ґрац, що на південному сході Австрії, знайшли могилу професора Львівської богословської академії та Віденського університету Володимира Залозецького-Саса

Про це повідомляє проєкт "Віртуальний некрополь української еміграції".

Протягом кількох років поховання вважалося втраченим, адже у 2016 році пам'ятник демонтували за несплату оренди місця поховання. Локалізувати могилу, що не мала пам'ятника, вдалось завдяки некрологу, опублікованому в газеті української громада США "Свобода".

 

Залозецький-Сас Володимир Романович (10.07.1896 – 12.10.1959) – український мистецтвознавець, політичний діяч. Син українського хіміка Романа Залозецького.

Прихильник і послідовник В'ячеслава Липинського. Від 1920 року – член Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Був одним із ініціаторів створення консервативно-монархічної організації в Західній Україні, а також "Братства українських класократів-монархістів, гетьманців" (1930), яке утворилося внаслідок саморозпуску УСХД. На еміграції мешкав у Чехословаччині, Німеччині, Австрії. Був викладачем Українського вільного університету в Празі, Українського наукового інституту в Берліні, професор Української католицької богословської академії у Львові (1928–34), 1947 – професор Віденського університету.

Наукові дослідження присвячені впливам візантійського мистецтва, готики, ренесансу, бароко на українську архітектуру.

"У 2020 році пластуни та представники української меншини в м. Ґрац провели акцію "Благочинна кава". Ми влаштували музичний вечір, на який запросили гурт української народної музики "Файна". На зібрані пожертви змогли відновити могилу. Через карантин неможливо провести урочистий масовий захід, тому мені з Іваном  Мачинським із Зальцбургу, друзі позичили машину, і ми поїхали встановити хреста.

Саму могилу проплатили до 2030 року. На запит до адміністрації, нам дозволили встановити дерев'яного хреста, бо для каменярських робіт потрібно знайти фірму з ліцензією, а це дорого.

Загалом, за цей рік маємо три такі могили: Інсбрук – сотник Олександр Рибачевський, Ґрац – класократ Володимир Залозецький-Сас і Відень – інженер Дмитро Равич", – розповів пан Тарас Піняжко, координатор громадської ініціативи "Врятуй могилу героя".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.