В Українському домі стартує мистецький проєкт до 150-річчя Лесі Українки

У Києві в Українському домі 25 лютого стартує мистецький проєкт до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомила голова Держагентства з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко.

За її словами, до проєкту залучені більш як 20 музейних інституцій, а також Національний банк України.

Як пояснила Григоренко, у проєкті бере участь Нацбанк, адже "у найбільшому обсязі зараз в обігу в Україні 200-гривнева купюра, вона найпопулярніша, і, як відомо, чотири покоління цієї купюри містили образ Лесі Українки та відображали її в різний спосіб, і це дуже цікаво".

За словами голови Держагентства, куратором проєкту є Павло Гудімов, йому "цікаво було прослідкувати, як ми бачимо Лесю Українку, починаючи від портретів її сучасників, які зображали її ще прижиттєві портрети, до цієї 200-гривневої купюри – це портрет, з яким ми стикаємося щодня, ми, сучасні українці. Як змінювалося наше уявлення, як її зображали художники, її сучасники, а пізніше автори її портретів у підручниках української літератури або в ілюстраціях до її творів. Оця еволюція образу – це надзвичайно цікава історія".

Галина Григоренко
Галина Григоренко
Укрінформ

Як повідомила Григоренко, проєкт стартує "в день народження Лариси Петрівни, 25 лютого, і триватиме протягом більш як десяти днів. Офіційне відкриття відбудеться з дотриманням карантинних обмежень, й участь у ньому, на жаль, буде лише по запрошеннях. А далі це буде відкритий простір – аж до 8 березня включно. Це і виставковий проєкт..., і відеозапис перформанса Влада Троїцького, який транслюватимуть завдяки нашим партнерам із Суспільного телебачення. Сподіваємося, що це побачить якомога більша кількість українців".

Як додала голова Держагентства, паралельно відбуватиметься Косач-talks – "літературно-дискусійні платформи, в яких візьмуть участь, напевно, всі найвідоміші дослідники творчості Лесі Українки. Це Оксана Забужко, Віра Агєєва, Тамара Гундорова й ті упорядники, які працювали над повним зібранням її творів. 14 томів підготовлено Волинським національниим університетом до друку.

Будуть дискусії, будуть поетичні читання, буде окрема дитяча програма. Буде представлення тизеру мультфільму "Мавка", який має вийти у 2022 році".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.