МКІП підготувало законопроєкт щодо збереження культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики підготувало законопроєкт для збереження та розвитку історично культурної спадщини, який дасть змогу залучати приватні інвестиції у цю сферу

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Олеському замку під час робочої поїздки на Львівщину, передає кореспондент Укрінформу.

"Зараз розробили законопроєкт "Про державно-приватне співробітництво". Це важливо, оскільки є приклади, коли деякі занедбані об'єкти, в тому числі на Львівщині, віддавали в концесію, результат не дуже оптимістичний, я бачив ці об'єкти, вони по десять років, як стояли так і стоять. Режим концесії для замків не зовсім спрацьовує, тому що порти, аеропорти можуть здаватися, а зараз мова йде про залучення приватних інвестицій у створення інфраструктури", - розповів Ткаченко.

Він відзначив, що крім збереження і набування нового змісту експозиціям, бажано, щоб був готель, дорога, заклади харчування, і це можна робити завдяки приватним інвестиціям. За словами міністра, такий баланс поєднання і приватного, і державного фінансування ефективно працює і в Польщі, і в Чехії, і в Словаччині. А зараз хочуть запустити в Україні.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.