“Леся Українка: 150 імен”: Мінкульт анонсував масштабний мистецький проєкт

Міністерство культури та інформаційної політики запустило масштабний мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” та анонсувало заходи, які відбудуться до ювілею поетки.

Про це повідомила пресслужба відомства.

 

"Радянська влада роками знищувала багатогранність образу Лесі Українки, формуючи з неї "народну борчиню". Ювілейний рік — це можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані Лариси Петрівни. Грані, які є вражаюче близькими сучасному українському суспільству", – йдеться на сайті проєкту.

Основні події до 150-го дня народження Лесі Українки проходитимуть в Українському домі у Києві. 25 лютого там відкриють експозицію про особисте життя поетки, її дитинство, родину, почуття, подорожі та дружбу. На виставці презентують галерею портретів та скульптур.

Під керівництвом драматурга Влада Троїцького відбудеться перформанс, "просякнутий проявами Лесі Українки та переосмисленням її ролі". Трансляція перформансу стане частиною експозиції.

З 26 до 28 лютого в Українському домі проведуть дискусії із дослідниками біографії та творчості поетки. Також на час проєкту запустять розмовну онлайн студію "Радіо Леся".

Крім того, до 150-річного ювілею Україна вперше видасть повне і нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

Інформація щодо проєкту розміщена на сайті 150imenlesi.org. Там також представили ювілейну айдентику – логотипи, графічні об'єкти, колористику. І закликали завантажувати її та вільно використовувати у соцмережах, власних сервісах чи продуктах, пов'язаних із Лесею Українкою.

Експозицію в Українському домі можна відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – безкоштовно.


Нагадуємо, що цьогоріч 25 лютого в Україні та світі відзначатимуть 150-річчя з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Косач, у шлюбі Косач-Квітка) – української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки. 8 лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову про відзначення події на державному рівні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.