Окружний адмінсуд Києва скасував перейменування Московського проспекту на честь Бандери

Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка.

Про це свідчить інформація у Єдиному реєстрі судових рішень.

 

Суд ухвалив таке рішення 28 січня, частково задовільнивши позов громадської спілки "Громадський контроль і порядок". Позивач просив визнати протиправним дане рішення і дії Київської міськради, а також скасувати його.

Суд визнав протиправним і скасував це рішення. Разом з тим ОАСК відмовив позивачу у визнанні протиправними дій Київської міськради при прийнятті цього рішення.

Також суд стягнув на користь громадського союзу "Громадський контроль і порядок" 689 гривень судового збору. Згідно з рішенням, Київміськрада може подати апеляцію.


Відзначимо, що це вже друге рішення ОАСК з цього питання. Перше було у 2019 році і було відмінене апеляційним судом. Тепер апеляцію можна оскаржити тільки у Верховному суді.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.