Київський Поділ періоду Русі відтворили у 3D. ВІДЕО

У Києві представили першу авторську 3D-реконструкцію стародавнього Подолу – зараз Поштової площі. Її створила моделер Світлана Сугак.

"Матеріалом для цифрової реконструкції стали результати археологічних досліджень, пам'ятка археології та історії національного значення "Ділянка прибережного кварталу середньовічного Києва" і консультації з Історико-культурними центрами", - повідомляє у Facebook Музей на Поштовій площі.

 
Кадр з відео

Серед відтворених об'єктів: Хрещатицька брама, дерев'яні садиби киян, ймовірний образ 1-го православного храму – Іллінської церкви 945 року.

Повну версію 3D-візуалізації середньовічного Подолу покажуть 12 лютого о 20:00 в Музеї на Поштовій площі. Зареєструватися охочим можна за посиланням, утім, кількість місць обмежена.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.