У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

У Новому Саді, другому за величиною місті в Сербії, відкрили памʼятник видатному українському поету Тарасу Шевченку.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, монумент подарувало українське місто Львів.

 
фото: радіо свобода

Памʼятник встановили в університетському кварталі, неподалік берега Дунаю. На відкритті відбулася молитва з участю представників духовенства.

Автором памʼятника, який відкрили посол України в Республіці Сербія Олександр Александрович і мер Нового Сада Мілош Вучевич, є український скульптор Володимир Цісарик.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані Шевченкові слова з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця правди".

Посол України у зверненні до жителів Нового Сада й русинсько-української громади зазначив, що спорудження памʼятника реалізоване за сприяння мерів двох міст та за підтримки президентів України й Сербії.

Він нагадав, що Львів та Нові Сад стали містами-побратимами в другій половині девʼяностих років минулого століття й висловив упевненість, що відкриття памʼятника стане поштовхом для розширення співробітництва й дружніх відносин.

Посол Александрович сказав, що твори Шевченка стали перекладати сербською мовою ще в шістдесяті роки ХІХ століття, та що їх перекладають й друкують і в наш час.

Делегація зі Львова не змогла прибути до Сербії через обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19.

Мер Львова Андрій Садовий у листі до мера Нового Сада наголосив, що постать українського поета й пророка на постаменті в цьому сербському місті стає ще одним символом, що повʼязує два міста. Звʼязки між ними мають глибокі корені, оскільки вони понад сто років перебували в складі однієї держави – Австро-Угорщини.

Мер Нового Сада Мілош Вучевич сказав, що памʼятник українського поета стає важливим місцем на культурній карті Нового Сада. Він нагадав, що в місті є вулиця Шевченка, та що у Львові є вулиця імені сербського етнографа й реформатора сербської мови Вука Караджича. Вучевич заявив про готовність сербського міста подарувати Львову памʼятник Караджича.

Бʼюст Тараса Шевченка привезли з України й поставили на постамент ще в листопаді минулого року. Офіційне відкриття кілька разів відкладали через заборону масових зібрань. На відкритті пам'ятника була обмежена кількість учасників – громадських й культурних діячів, письменників, працівників освіти, свещенників.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.