На Тернопільщині знайшли американський винищувач часів Другої світової

У Тернопільській області розкопали залишки американського військового літака періоду Другої світової війни.

Про це повідомляє Суспільне Тернопіль.

 

"Біля села Оліїв Зборівського району учасники громадської організації "Пошук літаків в Україні" розкопали американський винищувач часів Другої світової війни Р-39 "Аерокобра". У цьому районі 14-17 липня 1944 року під час Сандомирської операції були повітряні бої, літаків цієї моделі збили близько десяти. Остання згадка саме про цей літак датується 7 липня 1944 року", - повідомив голова пошукової групи Андрій Кір'янов.

Також повідомляється, що на місці падіння "Аерокобри" Р39 є номер літака. Раніше тут знайшли шильду з номерами та декілька уламків. За світлинами пошуковці визначили що це "Аерокобра".

Також визначено епіцентр падіння, де на глибині 1-1.5 метра дісталися до уламків. Знайдено багато гільз від пістолета "Браунінг", частини обшивки, шматки металу.

Як каже голова пошукової групи Андрій Кір'янов, з деталей літака готуватимуть експозицію в Музеї загиблих бойових літаків, що діє біля Львова.


Літак Белл P-39 "Аерокобра" був одним з основних американських винищувачів, який перебував на службі тоді, коли Сполучені Штати вступили у Другу світову війну.

P-39 використовувався радянськими військово-повітряними силами. Саме ці винищувачі збили найбільшу кількість ворожих літаків на східноєвропейському фронті. Цим літаком також користувались повітряно-віськові сили Франціїї, Королівські ВПС, Військово-повітряні сили США та Італійські військово-повітряні сили.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.