У Каневі планують відкрити музей художника Івана Марчука

У Каневі колишній районний будинок культури планують перетворити на перший в Україні музей художника Івана Марчука.

Про це повідомляє пресслужба Канівської міської ради.

 

Як пояснив канівський міський голова Ігор Ренькас, у центрі Канева вже є діючий міський будинок культури. Крім того, є надія на завершення довготривалого будівництва Шевченківського культурного центру.

Колишній районний будинок культури у зв'язку з адміністративною реформою та ліквідацією Канівського району переходить до комунальної власності міста.

Для виконання функцій будинку культури воно непотрібне, але сама будівля цікава і розташована в історичній частині міста. Тому виникла ідея перетворити колишній БК в музей почесного громадянина міста, "генія сучасності", за версією газети The Daily Telegraph, народного художника України Івана Марчука.

"Творчістю Марчука захоплюється без перебільшення увесь світ, але в Україні досі не відкрито жодного музею Івана Степановича. Для нас буде честю виправити цю непоправну помилку і стати першим містом, де відкриється такий музей.

Цю ідею ми вже озвучили представникам самого художника й отримали схвальні відгуки. Також звернулися до Міністра культури і інформаційної політики України Олександра Ткаченка", - зауважив Ренькас.

У міськраді зазначили, що наразі будівля, звісно, не пристосована для розташування в ній музею. Але проведення ремонту дасть змогу не тільки відкрити перший в Україні музей Івана Марчука, а й у подальшому організовувати тут проведення творчих вечорів, фестивалів та інших культурних заходів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.