У Каневі планують відкрити музей художника Івана Марчука

У Каневі колишній районний будинок культури планують перетворити на перший в Україні музей художника Івана Марчука.

Про це повідомляє пресслужба Канівської міської ради.

 

Як пояснив канівський міський голова Ігор Ренькас, у центрі Канева вже є діючий міський будинок культури. Крім того, є надія на завершення довготривалого будівництва Шевченківського культурного центру.

Колишній районний будинок культури у зв'язку з адміністративною реформою та ліквідацією Канівського району переходить до комунальної власності міста.

Для виконання функцій будинку культури воно непотрібне, але сама будівля цікава і розташована в історичній частині міста. Тому виникла ідея перетворити колишній БК в музей почесного громадянина міста, "генія сучасності", за версією газети The Daily Telegraph, народного художника України Івана Марчука.

"Творчістю Марчука захоплюється без перебільшення увесь світ, але в Україні досі не відкрито жодного музею Івана Степановича. Для нас буде честю виправити цю непоправну помилку і стати першим містом, де відкриється такий музей.

Цю ідею ми вже озвучили представникам самого художника й отримали схвальні відгуки. Також звернулися до Міністра культури і інформаційної політики України Олександра Ткаченка", - зауважив Ренькас.

У міськраді зазначили, що наразі будівля, звісно, не пристосована для розташування в ній музею. Але проведення ремонту дасть змогу не тільки відкрити перший в Україні музей Івана Марчука, а й у подальшому організовувати тут проведення творчих вечорів, фестивалів та інших культурних заходів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.